Профспілка працівників охорони здоров'я України

  Оплата праці

  Права працівників



  Преса

  Дайджест

  Приймальня голови молодіжної ради

Детальніше

15.11.2019

Народна аматорська чоловіча капела «Сурма» ІФНМУ відзначила своє 55-річчя

В обласній філармонії імені Іри Маланюк відбувся ювілейний концерт до 55-річчя народної аматорської чоловічої хорової капели «Сурма» імені Богдана Волосянка Івано-Франківського національного медичного університету.

Святковий день для хору почався в дуже символічному місці. На стіні будинку по вулиці Галицькій, 5 урочисто відкрили анотаційну дошку багаторічному керівнику цього колективу, видатному митцю, диригенту, композитору, громадському діячу, доценту ІФНМУ, заслуженому працівнику культури України Богданові Волосянку.

Дошку встановлено в рамках міської програми «Івано-Франківськ – місто героїв», зазначив міський голова Руслан Марцінків. «Сурму» не можна уявити без пана Богдана. Це була людина великим серцем та щирою душею, патріот», — сказав він.

«Богдан Волосянко був людиною від Бога. На жаль, незадовго після того, як ми відродили діяльність хору в університеті, колектив дав кілька концертів, Богдан Михайлович відійшов у вічність, — розповідає ректор ІФНМУ професор Микола Рожко. — Але я впевнений, що він би зрадів тому, що хор працює і розвивається».

Богдан Волосянко народився в сім’ї військового лікаря. Нині ця родина є поважною династією медиків-науковців. В ІФНМУ працюють його син професор, завідувач кафедри педіатрії Андрій Волосянко та внучка професор Ірина Лембрик.

Концерт «Сурми» у філармонії зібрав аншлаг. Зі сцени лунало багато вітань і добрих слів на адресу хору та його нинішнього керівника заслуженого діяча мистецтв України Володимира Савчука. Бурхливі овації зірвав виступ вихованця «Сурми», а нині соліста Львівської національної опери Василя Садовського, який виконав партію Андрія з опери «Запорожець за Дунаєм».

«Ось уже 55 років ми збираємося по вівторках і четвергах на репетиції нашого хору, — розповідає старожил колективу доцент Василь Ткач. — Через хор пройшли десятки професорів, доцентів, лікарів, хтось став справжньою зіркою музичного світу. Дуже хочеться, щоб хор ще більше виступав, адже українська мова і пісня — це дійсно те, що нас усіх об’єднує».