|
Приймальня
показати всі / сховати всі
-
Відповідь. З 1 січня 1997 р., тобто з Дати набрання чинності Законом України "Про відпустки", відповідно до ч.1 ст.19 цього Закону жінці, яка працювала і мала двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, на її бажання щороку надавалася додаткова оплачувана відпустка тривалістю п'ять календарних днів без урахування вихідних, що не включалися до загальної тривалості щорічної відпустки.
З березня 2003 р., з дати набрання чинності Законом України від 06.02.2003 р. №490-ІУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток", жінці, яка працює і має двох і більше дітей віком до 15 років, надається щороку додаткова оплачувана відпустка тривалістю сім календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст.73 КЗпП).
Ця відпустка є соціальною і не належить до виду щорічних відпусток, тому надається в будь-який час упродовж календарного року незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини — до чи після цієї дати.
Чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівники, які мають дітей, утрачають право на додаткову відпустку. Якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на таку відпустку впродовж календарного року або за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток, як це передбачено ст.24 Закону України "Про відпустки".
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні відпустки, передбачені ст.6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються в порядку/визначеному ст.11 цього Закону (ч.б ст.20 Закону України "Про відпустки").
Отже, якщо дописувачка не скористалася своїм правом на додаткову соціальну відпустку, то має право її використати починаючи з 1998 до 2002 р. тривалістю по п'ять календарних днів за кожен рік, а з 2003 до 2006 (рік виповнення старшій дитині 15 років) — по сім календарних днів за кожен рік, а в разі звільнення їй має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні цієї відпустки.
-
Відповідно до ст.115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. При цьому в разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
-
На сьогодні чинним законодавством не передбачено застосування фінансових санкцій за запізнення працівника на роботу. Однак необхідно пам'ятати, що відповідно до Кодексу законів про працю України (КЗпП), а саме - до статті 139, одним із головних обов'язків працівника є додержання трудової і технологічної дисципліни. У статті 147 КЗпП України зазначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів:
- догана,
- звільнення.
До застосування дисциплінарного стягнення адміністрація підприємства повинна зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.При обранні виду стягнення повинні враховуватися ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.Зокрема, за запізнення на роботу без поважних причин працівнику виноситься догана. А за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, його може бути звільнено.
|
|
|
|